У К Р А Ї Н С Ь К А   Л І Т Е Р А Т У Р А

А — Восьмиклясова школа українознавства

Б — Дванадцятиклясова школа українознавства

Мета навчання:

1) запізнати учнів з основними, важливими моментами українського письменства в історичному його розвитку;

2) познайомити з творами найвизначніших письменників, твори яких відограли важливу ролю в житті українського народу;

3) вчити читати прозаїчні й поетичні твори з відповідним зрозумінням і відчуванням їх змісту та форми, навчити аналізувати, вияснювати й самостійно присвоювати собі тексти, виробити замилування до лектури;

4) впоювати любов до рідної мови й національної культурим й на цій основі защіпати й плекати національні та загально-людські ідеали.

Вивчення історії української літератури у великій мірі має причинитися до поглиблення знань про понад тисячолітне культурне надбання українського народу, його національну й державно-творчу традицію та постійне змагання української нації до самостійности “у вільних народів колі”.

Програму навчання подається окремо для восьмиклясової школи і для дванадцятиклясової школи.

А — ВОСЬМИКЛЯСОВА ШКОЛА УКРАЇНОЗНАВСТВА

Кляса 7

Мета навчання у сьомій клясі: запізнати з найважнішими формами народньої творчости, перлинами княжої доби, зокрема літописами, як літературними та історичними пам’ятками (докази історичної окремішности українського народу), “Слово о полку Ігоревім”;козацька доба і нова (початки).

  Вибір з історії української літератури. Усна народня творчість. Загальні відомості про усну народню творчість, про її постання та про народні звичаї. Календарна народня творчість, колядки й щедрівки, веснянки й гагілки, купальні та обжинкові пісні. Некалендарні обрядові пісні та звичаї весільні, голосіння, замовлювання. Народні пісні, думи, казки й приказки, загадки. Значення усної народної творчости.

  Княжа доба: Загальне поняття про літературу та її значення.

Початки письменства в Україні. Зв’язок українського письменства з християнством, його релігійний характер; вплив Візантійської культури на українське письменство.

Св. Кирило та Методій та їх значення в розвитку церковнослов’янської мови.

Початки літератури в Україні: переписування й перекладне письменство. Перші книжки (загально).

Початки ориґінальної літератури: “Поучення Володимира Мономаха”.

Літописи, як історична і літературна пам’ятка (“Повісті временних літ”, їх автор; інші головні літописи).

“Слово о полку Ігореві”: його зміст, авторство, ідейне й мистецьке значення.

  Середня доба: Розглянути культурно-реліґійні рухи в Західній Европі і їх вплив на Україну та з’ясувати ролю найголовніших осередків української культури (Київ, Львів, Острог) і їх значення. Виникнення козацького епосу. Думи, історичні пісні. Козацькі літописи. Вертеп — народня українська драма.

Нова доба: І. Котляревський, “Енеїда” й її значення. “Пан та собака” П. Гулака Артемовського.

Маркіян Шашкевич і його роля в відродженні української літератури в Галичині. Значення “Русалки Дністрової”, читання “Веснівки” і вияснення її алегорії.

Тарас Шевченко: повторення життєпису (з підкресленням ролі Кирило-Методіївського Братства). Поеми: історичні (гамалія), політичні (“Сон”). Погляди Шевченка на завдання поета (“Перебендя”, “Думи мої”, “Заповіт”). Поеми на суспільні теми (“Наймичка”), баляди (“Причина”, “Тополя”).

Висліди навчання: Засвоєння фактів згідно з вимогами програми; учень повинен вміти пов’язувати літературні факти з історичними: знати основні факти з життя чільних українських письменників та вартість їхніх творів для досягнення виховної мети. Вміти самостійно передати зміст прочитаного, висловлюватися граматично в мові й письмі, чистою літературною мовою. Зокрема: значення літописів у підкресленні окремішности українського народу; роля братських шкіл (і братств).

Кляса 8

Мета навчання: вивчаючи твори письменників нової й найновішої доби — виявити їх важливу ролю в пробудженні національної свідомости, в змаганнях до волі й самостійности.

Марко Вовчок: короткий життєпис, характеристика творчости. Оповідання “Маруся”, “Два Сини”.

Леонід Глібів: коротка характеристика, вибір байок (“Лебідь, Рак і Щука”, “Вовк та ягня” чи інші).

Укази: Валуївський (1863) і Емський (1876), їх наслідки. Перенесення літературного центру до Львова. Роля Наукового Т-ва ім. Шевченка.

Іван Франко: Біографія, коротка характеристика його творчости. Оповідання для молоді “Лис Микита”. Винятки з повісті “Захар Беркут”. Обговорення і аналіза винятків із поем “Каменярі”, “Мойсей”.

Леся Українка: біографія, загальна характеристика лірики; обговорення поеми: “Роберт Брюс” та винятків із “Лісової Пісні”.

Василь Стефаник: “Сини”. Загальна характеристика.

Богдан Лепкий і О. Олесь: Коротка характеристика доби і провідних ідей в літературі того часу.

Представники літератури революційної доби: П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан.

Сучасне письменство на тлі доби — молодь в боротьбі за національні та людські права — В. Симоненко “Україні”, Л. Костенко “Лист”.

  Висліди навчання: Засвоєння фактів згідно з вимогами програми: пов’язаність їх з історичними подіями; вміти вирізнити (тільки в зв’язку з лектурою) такі складники творів, як: людські постаті, почування, думки, дії, різниці характерів (а в зв’язку з тим, способи поступування), тло, краєвид, згідність тих чинників або контраст тощо. Виявлення ролі і значення творів письменника в житті українського народу та в боротьбі з окупантом і большевицькими методами нищення української культури й народу.

Б — ДВАНАДЦЯТИКЛЯСОВА ШКОЛА УКРАЇНОЗНАВСТВА

Кляса 7

Українська народна творчість: Загальні відомості й поділ. Обрадові пісні:

1) Календарний цикль (колядки, щедрівки, веснянки, гагілки, русальні, купальні, обжинкові).

2) Некалендарний цикль: (весільні, похоронні, голосіння, замовлення, колискові).

Народні пісні. Билини. Казки, перекази, приказки, загадки. Українські народні звичаї і обряди у звязку зі згадами циклями та уривками із “Марусі” — Квітки-Основ’яненка.

Зародки театру.

І. Доба:

Християнство в Україні та вплив Візантійської культури. Кирило й Методій. Церковно-слов’янська мова, писання книг.

Початки ориґінального письменства: Слово Іларіона, Поучення Володимира Мономаха (уривки).

Літописи: значення, як історичних дгерел, так і літературних творів. Оповідання про “Євшан зілля”.

“Слово про Ігорів похід”: засвоїти зміст, підкреслити ідею твору, високий патріотизм, мистецькі засоби, відгомін мітологічних уявлень; звернути увагу на постаті героїв та їх представлення у творі. Читати уривки в переспівах різних авторів. Значення “Слова” в світовій літературі. Порівняння до “Пісні про Ролянда”, до “Беовулф”.

Характеристика письменства першої доби. Звертати увагу на ідейну та мистецьку вартість староукраїнської літератури, багатство тематики, літературних жанрів і на літературну мову княжих часів.

Додаткова лектура: І. Винницька: “Кам’яна сокира”; І. Франко: “Лис Микита”; Скляренко: “Св’ятослав” (виїмки).

Кляса 8

ІІ. Доба:

Культурні течії Західньої Европи та їх вплив на Україну (гуманізм, ренесанс, реформація). Друкарство в Европі й Україні. Культурні осередки: Київ, Львів, Острог.

Козацький епос, думи, історичні пісні.

Вертеп, українська народня драма.

Григорій Сковорода. Поема П. Тичини “Сковорода”.

ІІІ. Доба:

1) І. Котляревсь: Енеїда, Наталка Полтавка. Значення у розвитку української літератури та мови.

2) Байкарі.

3) Г. Квітка-Основ’яненко — як основоположник українського оповідання й повісти. Повість “Маруся”: зміст, характер, літературний напрям. Коротка характеристика творчости Квітки. Представник сентименталізму.

Додаткова лектура: Б. Грінченко: Оповідання; І. Франко: “Захар Беркут”, А. Чайковський: “На уходах”.

Кляса 9

Романтизм: Загальна характеристика на Заході і в Україні (новий спосіб писання в порівнянні з клясицизмом, велике значення романтизму для національного відродження, таємні організації — Кирило-Методіївське Братство та його роля).

Літературно-національне відродження в Галичині; Маркіян Шашкевич — коротка біографія й характеристика творчости, його значення в національному відродженні. “Руська Трійця”, “Русалка Дністрова”.

Тарас Шевченко. Біографія на тлі його творчости. Баляди: “Причинна”, “Тополя”; вплив романтизму в них “Перебендя” як вияв поглядів Т. Шевченка на завдання поезії. “Думи мої”, “Заповіт”. Історичні поеми: “Іван Підкова”, “Гамалія” — як захоплення поета минулим України та його героями. Побутова поема “Наймичка”. Політичні поеми: “Сон”, “Кавказ”, лірика, “Гайдамаки”.

Загальна характеристика творчости; значення Т. Шевченка у світовій літературі і в житті українського народу. Шевченко і сучасні поети: Л. Костенко “Кобзареві”. В. Симоненко “Шум полів”.

Додаткові лектури: Н. Лівицька-Холодна: “Шлях велетня”; Б. Лепкий: “Під ялинку”; Оленко: “Зелені дні”.

Кляса 10

ІІ. Куліш — творець історичного роману: “Чорна рада” (уривки). Місячник “Основа” та його значення.

Марко Вовчок: письменниця світової слави. Твори: “Інститутка” (скорочено), “Маруся”.

Степан Руданський: Вибір.

Переслідування української мови та літератури в царській Росії. Валуївський указ (1863) і перенесення літературного життя до галичини. Емський указ (1876).

Реалізм: новий світогляд, новий підхід до літературної творчости.

Іван Нечуй-Левицький: “Микола Джеря”, Панас Мирний: “Хіба ревуть воли” (нова психологічна риса в зображуванні персонажів, динамічність у пейзажах, краса мови).

Театр. Ідейно-національне спрямовання українського театру: М. Старицький, М. Кропивницький, І. Тобілевич-Карпенко-Карий: “Суєта” — уривок.

Іван Франко. Життєвий шлях на тлі творчости. Національна, соціяльна та філософська тематика в творах Франка. Поезії Франка, їх основні напр’ямки: “Каменярі”, поема “Мойсей”. Оповідання: “Боа констріктор”. Повість “Захар Беркут” (скорочено). Загальна характеристика творчости. Франко визначний науковець.

Леся Українка: представник нового літературного напрямку “неоромантизму”, біографія на тлі творчости, лірика “Роберт Брюс”, драматична поема “Лісова пісня”, “Бояриня”. Світове значення поетеси, глибока філософська проблематика, краса мови.

Жіночий рух в Галичині. О. Кобилянська: вибір з новель.

Додаткові лектури: І. Нечуй-Левицький: “Кайдашева сім’я; Іван Франко: “Борислав сміється”; Леся Українка: “У пущі”; О. Кобилянська: “В неділю рано”; Б. Грінченко: “Соняшний промінь”.

Кляса 11

Модернізм:

Михайло Коцюбинський: репрезентант імпресіонізму, “поет красиприроди і людської душі”. Твори: “Тіні забутих предків”, “На камені”, “Цвіт яблуні”.

Василь Стефаник: великий письменник-експресіоніст. Монументальність стилю; покутський діялект. Твори: “Сини”, “Моє слово”, “Вечірня година”.

“Молода муза”, “Нова хата”, “Стрілецька муза”.

Доба української державности

Спонтанний зріст української літератури після віднови Український Держави. Література революційної доби.

Поезія:

Олександер Олесь — вибір.

Павло Тичина — “Сонячні клярнети”, “Гаї Шумлять”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”; підкреслити нові звукові зображення, символіку картин.

Неоклясики: Максим Рильський: “На білих островах”, “Молюсь і вірю”.

Микола Зеров: “Молода Україна”, “Чистий четвер”, “Князь Ігор”.

Михайло Драй-Хмара: “Лебеді”.

Юрій Клен: “Прокляті роки”.

Західна Україна й еміґрація

Богдан Ігор Антонович — урбаністичні мотиви, філософська лірика, радість життя.

Богдан Кравців: поет революціонер.

Євген Маланюк: передовий поет закордонної літератури.

Олег Ольжич: поет і вчений археолог, борець за волю України: “Стріляйте”.

Олена Теліга: поетка-героїня “Душа на сторожі”.

Проза:

Юрій Яновський: “Чотири шаблі”, маляр нестримної сили національної стихії.

Улас Самчук — автор “Волині”, “Чого не гоїть вогонь”, співець молодої селянської інтеліґенції, що дозрівала у роки по Першій світовій війні.

Іван Багряний: “Сад Гетсиманський” (уривок).

Теодосій Осьмачка: “Плян до двору” (уривок).

Драма і театр:

Лесь Курбас: театр Березіль — світового значення інноватор.

Микола Куліш: “Народній малахій”, гостра і влучна аналіза національних відносин у місті, часів т. зв. Періоду українізації.

Трагічна доля літературних і всіх культурних сил після закріплення комуністичної влади. Соцреалізм. Література, як засіб закріпленнякомуністичного устрою.

Спротив молоді — шести- і семидесятники: Ліна Костенко, Василь Симоненко.

Кляса 12

  Повторення матеріялу з української клясики: “Слово про похід Ігоря”. Г. Сковорода. І. Котляревський: “Енеїда”. Т. Шевченко: лірика, “Посланіє”; І. Франко: “Іван Вишенський”; Леся Українка: “Камінний господар”; М. Куліш: “Патетична соната”; М. Коцюбинський: “Інтермеццо”; В. Стефаник: “Камінний хрест”; Є. Гуцало; О. Бердник.

Вибір із поезій М. Рильського, П. Тичини (порівняти їхню ранню творчість з пізнішою; на їхньому тлі — вивести ролю шести і семидесятників);  Л. Костенко: “Доля”, “Естафети”.

В. Симоненко: “Лебеді материнства”, “Український лев”.

В. Вінґрановський: “Скажи мені Дніпре”.

І. Драч: “Смерть Шевченка” (уривок).

В. Голобородько: “Золота птиця”.

В боротьбі за українську культуру: Твори М. Мороза, І. Дзюби, О. Сверстюка.

Сучасна проза і драма:

О. Гончар: “Собор”.

Творчість молоді: Ньюйорська група.

Український театр: Українське кіно.

Літературні напрямки. Літературознавство.

Якщо при навчанні мови не узгляднено гумористів, тоді: О. Вишня, М. Понеділок, І. Керницький, Е. Козак, З. Когут; обговорення українських літературних журналів.

Письменники еміґрації в Америці: І. Киріяк, Д. Гуменна.

Українські письменники в перекладах.